Ризик раку і пошкоджень мозку. Вода в пластику загрожує вашому здоров'ю — Укрaїнa

Матеріал, з якого виготовлені як звичайні пластикові пляшки, так і великі полікарбонатні бутлі, містить у собі небезпеку. Але альтернатива є.

Нещодавно в США зробили сенсаційну заяву: практично вся вода в пластикових пляшках містить частинки пластику.

Дослідження ініціювали американські журналісти з організації Orb Media спільно з вченими з Університету Нью-Йорка. Тестування проводили в дев'яти країнах, перевіривши 250 пластикових

ємностей з водою. Пластик був виявлений у 93% зразків.

Матеріал, з якого виробляються сучасні пляшки, називається ПЕТ (поліетилентерефталат). Завдяки своїм якостям – міцності, прозорості та дешевизні – він швидко завоював ринок ще в 60-х роках

минулого століття.

До цього часу ПЕТ вважався безпечним. Як зазначають хіміки, про дослідження води в момент першого відкриття пляшки не повідомлялося.

Водночас відомо, що пластикові пляшки – це одноразова тара. Її не можна використовувати повторно. А відкривши пляшку, воду бажано випити протягом дня або перелити в іншу ємність – скляну,

керамічну або алюмінієву. Також воду в пластиці не варто зберігати на сонці і при температурі вище 23 градусів.

В таких умовах – у разі дії кисню, температури і сонячного світла – бактерії розмножуються швидше, а хімічні реакції відбуваються активніше. Адже вода є універсальним розчинником і вступає в

реакцію з будь-якою поверхнею, в тому числі і з пластиком.

На сьогодні немає досліджень про те, що мікрочастинки пластику здатні нашкодити здоров'ю навіть за регулярного  приймання всередину. Ефект від їхнього вживання до кінця ще не вивчений, однак

навряд чи комусь захочеться свідомо вживати пластик у їжу.

Після оприлюднення результатів дослідження Orb Media за справу взялася Всесвітня організація охорони здоров'я, яка заявила про намір вивчити потенційні ризики вмісту мікрочастинок пластику в

бутильованій питній воді.

У випадку з бутильованою водою пластику завжди є альтернатива. Багато виробників випускають воду в скляній тарі. Це дорожче і менш зручно, проте здоров'я того варте.

Більша небезпека підстерігає тих, хто споживає воду з великих бутлів на 18,9 л, розрахованих для використання в кулерах або з помпою.

Такі бутлі виробляють з полікарбонату, у складі якого присутній бісфенол А. Ця хімічна речовина використовується вже понад 50 років. Вона надає бутлю щільність, прозорість і зносостійкість

за невеликої ваги.

2010 року бісфенол А офіційно визнали небезпечним для здоров'я людини навіть у невеликих кількостях. Такий звіт опублікувало Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і

медикаментів США (FDA).

Згідно з дослідженнями, бісфенол А може викликати онкологічні захворювання, захворювання щитовидної залози, а через структурну схожість з жіночим статевим гормоном естрогеном чинить

негативний вплив на мозок і репродуктивну систему.

Після публікації звіту у низці країн було заборонено використання пластмас, що містять бісфенол А, в тарі для дитячого харчування і пляшечках для годування.

Тим не менш того ж 2010 року ВООЗ визнала бісфенол А безпечним, а Єврокомісія дозволила його використання для всіх харчових контейнерів, крім дитячих пляшечок.

2016 року FDA видало роз'яснення, що доза бісфенолу А в продуктах харчування і напоях, що зберігаються в тарах, вироблених з використанням бісфенолу А, безпечна. Однак ця теза не стосується

продуктів, які були приготовлені або розігріті в тарах з бісфенолом А.

Незважаючи на те, що FDA задкує, вчені продовжують проводити дослідження впливу бісфенолу А на здоров'я, і результати залишаються невтішними. Реагент називають "багатоступеневим

канцерогеном".

Як зазначають хіміки, доба – стільки часу необхідно, щоб у воді, налитій у полікарбонатний бутель, з'явився бісфенол А. До того ж, як правило, вода не зберігається за температури менше 23

градусів, а чим вища температура, тим швидше йде реакція і тим більше бісфенолу А опиняється у воді.

Складно уявити собі доставку води у великих скляних бутлях. Скло хоч і екологічний матеріал, але важкий і небезпечний. Проблему екологічної альтернативи полікарбонатному бутлю вирішили в

українській компанії Sibolle, розробивши бутель з нержавійної сталі, аналогів якому немає в усьому світі.

"На розробку українського ноу-хау пішло більше двох років. Тривалі розробки були пов'язані з тим, що, з одного боку, потрібно було домогтися невеликої ваги бутля – 1,8 кг (для порівняння

полікарбонатний важить 0,9 кг), з іншого – зробити бутель сумісним з усіма системами дистрибуції (кулери, помпи, підставки)", – розповів директор Sibolle Микола Бабін.

Метал – екологічний, легкий і практичний. Бутель дуже легко обробляється після затоки води. Його досить просто промити окропом. Навпаки пластик так мити не можна, він може розплавиться від

високої температури, зазначив директор Sibolle. Полікарбонатний бутель обробляють з додаванням серйозної хімії, яка додатково взаємодіє з матеріалом. Своєю чергою метал витримує вплив

будь-якої температури води, його можна помити без застосування хімічних речовин.

Крім того, метал несе в собі додаткові переваги. Його стінки не прозорі і мають дзеркальну поверхню. Це захищає воду від світла та нагрівання, і як результат – дозволяє уникнути розвитку

бактерій.

"У світі є запит на екологічний бутель. Ми використовуємо один з найбільш затребуваних матеріалів з точки зору переробки. Метал ніколи не викидають, а пластик забруднює планету. Ми пішли

далі в нашому проекті і замість поліетиленових пакетів, в яких транспортуються бутлі, і пластикових ручок для перенесення бутлів ми використовуємо спеціально пошиті полотняні сумки. Вони

багаторазового використання, пошиті з екологічного матеріалу і абсолютно не забруднюють довкілля", – зазначив Микола Бабін.

Термін служби такого бутля становить як мінімум 10 років. І це не межа, дослідження ще тривають. Їх ведуть експерти лабораторії Інституту Патона. Для порівняння, пластиковий бутель

використовується 2-3 роки, не більше 60 обертів.

Бутель було розроблено українськими інженерами, проте виробляється він в Італії, оскільки в Україні зараз немає можливостей для такого виробництва. 2017 року на виставці в Нюрнберзі Sibolle

отримала бронзову медаль за інновації.

Воду в бутлі розливають з відомого альпійського джерела Сайзенштайн в Австрії. Вибір води був зумовлений її унікальним і дуже рідкісним мінеральним складом. Ця вода вважається найбільш

якісною і корисною. Вона лужна (з високим рН), з високим вмістом кисню, з якісним вмістом селену і при цьому низьким мінеральним складом.

"Ми розробляли цей бутель з тим, щоб надавати воду найвищого класу, в тому числі зацікавити і європейських споживачів. Вода в наші бутлі розливається безпосередньо на виробництві в Австрії в

особливому озоновому середовищі, яке не дозволяє розвинутися будь-яким бактеріям, які могли б потрапити у воду", – розповів директор Sibolle Микола Бабін.

Вода Sibolle – це свіжа джерельна вода, яка не проходить очищення фільтрами зворотного осмосу, які застосовуються практично на всіх підприємствах розливу води в Україні.

"Зворотний осмос – це система практично повної очистки води як від шкідливих, так і корисних речовин. Тобто не залишається нічого, крім молекули Н2О. Далі проводиться штучна мінералізація,

тобто в неї додають залежно від типу і класу води більше або менше тих або інших хімічних елементів. Така вода не є натуральною. У середовищі фахівців її називають "мертвою", – пояснив

Микола Бабін.

Компанія вийшла на ринок України у листопаді 2017 року, а надалі планує організувати доставку води і в Європі, де еконапрямок став уже не просто модою, а стилем життя.

Ціна води для клієнта становить 380 грн. Заставна вартість бутля становить 2,5 тисячі гривень – це його собівартість, гарантований платіж на випадок пошкодження або втрати бутля. Ця сума

може бути повернена клієнту, коли він віддає непошкоджений бутель.

Зараз компанія здійснює поставку води по Києву та Київській області. Надалі планує розширюватися в інші регіони за системою франшизи.