"таке відчуття, що ти зараз помреш, і все. Добре, що в шапці був і осколок у ній застряг". Історії артема сотника і влада щербака із краматорська

Відео: Фонд Рината Ахметова / YouTube ІСТОРІЯ АРТЕМА Підліткова куртка стала сімейною реліквією. Товста підкладка пом'якшила силу удару осколка. Того дня, 10 лютого 2015 року, школу

закрили на карантин, і хлопець гуляв із друзями на вулиці. "Щойно ми зустрілися, прогримів вибух. Ми подумали, що далеко від нас і нічого такого не буде – продовжили гуляти", –

згадує хлопець. Коли зрозуміли, що небезпека зовсім близько, було вже пізно. Скрізь дим був, люди кудись тікали. Ми забігли в будинок і, коли я біг, відчув, що мені в плече наче камінь

влучив Унаслідок обстрілу загинуло 17 осіб. Ще 64 було поранено. Артему осколок пробив плече. "Ми відразу не зрозуміли в чому річ, а потім дивимося – кров у нього там, на руці, сильно

йде, – каже дідусь Артема Григорій Сотник. – Це йому пощастило, що так сталося, а якби в голову влучило або ще щось". Він першим прийшов на допомогу. Заспокоював, казав, що все буде

добре. Хлопця відразу завезли в лікарню й надали необхідну допомогу. Але забути те, що трапилося, він довго не міг. Знадобився спеціальний курс реабілітації. Артем пройшов курс лікування в

санаторії. Процедури і свіже повітря допомогли повернутися до нормального життя. "Рінат Ахметов подарував путівки мені і моєму дідусеві. Це дуже гарний вчинок, як я вважаю. Не кожен

буде так людям допомагати, як він", – говорить хлопчик. Фото: fund.fdu.org.ua ІСТОРІЯ ВЛАДА Владик Щербак із Краматорська той день теж не забуде ніколи. Йому було всього 13 років, коли

в дім прийшла війна і на Краматорськ упали десятки боєприпасів. Один снаряд розірвався буквально за кілька метрів від нього, осколок пробив праву ногу наскрізь. Хлопчик ледве добіг до

укриття. У цей час його мама Тетяна не знаходила собі місця через хвилювання. "У мене руки тремтять, ноги тремтять – його вдома немає. Куди бігти шукати? Потім зв'язок перервався,

я ж постійно набирала, і мені в трубку кажуть: "Вашого сина поранено", – згадує жінка. У лікарні Владу діагностували наскрізне осколкове поранення стегна з пошкодженням великої

підшкірної вени. Щоб поставити його на ноги, потрібні численні операції. Але необхідних коштів у сім'ї не було. Допомогу надав Фонд Ріната Ахметова. "Усі медикаменти, які потрібні

були дитині, Фонд Ріната Ахметова нам надав, – дякує Тетяна Щербак. – Місяць Влад провів у лікарні, за цей час йому зробили п'ять операцій на нозі". Влад також став учасником

проєкту "Реабілітація поранених дітей", пройшовши курс фізичного відновлення. Фото: fund.fdu.org.ua Історії Влада й Артема стали частиною фотокниги "Донбас і Мирні",

виданої Фондом Ріната Ахметова. Її герої – тяжко поранені діти, які бачили на власні очі вибухи снарядів і загибель близьких людей, літні люди, які втратили рідних і залишилися жити у

напівзруйнованих будинках, школярі та вчителі, які проводять заняття в умовах бойових дій. Усі ці люди всупереч обставинам зберегли силу духу і будують плани на майбутнє. > _Снаряди 

рвуться поруч. Владислав > Щербак та Артем Сотник. Краматорськ._ >  > _– Людина взагалі беззахисна. І щоб > її не стало, потрібна лише одна > секунда. – Влад дивиться > 

по-дорослому пронизливо і згадує той > день у Краматорську Донецької > області в лютому 2015._ >  > _– У нашій школі оголошують карантин. > І ми з другом Артемом ідемо гуляти 

в > центр міста. Раптом чуємо якісь > звуки, вони наближаються і стають > гучнішими. Відразу не розуміємо, що > починається обстріл. Чуємо вибухи > зовсім поруч. Шоковані 

біжимо. Тільки > в Артема вдома раптом відчуваємо, що > обох поранено. Болять руки й ноги. > Джинси всі у крові..._ >  > _– Таке відчуття, що ти зараз помреш, > і все. От 

мені влучило в голову й ногу. > Добре, що в шапці був і осколок у ній > застряг, – ділиться своїми > переживаннями Влад._ >  > _Вони пам'ятають паніку навколо, > 

дитячий плач, виття сирен. "Швидкої" > не викликати. Лікарні переповнені. І > загиблі Мирні. Просто на дорогах. > Вони не можуть забути це._ >  > _Хлопці довго 

лікуються. Із Владом > працює психолог із Гуманітарного > штабу Ріната Ахметова, а Артем > перемагає ще й пухлину, яка > утворилася після травми._ >  > _...Хлопці, які 

раптово подорослішали, > тепер частіше стримують емоції. Ось > тільки в їхніх снах іноді > повертається той жахливий день._ >  > УРИВОК ІЗ КНИГИ "ДОНБАС І МИРНІ"